16 Oct 2025 з повагою й шануванням історії, теплом у серці та відданістю ремеслу ми провели невеличке дослідження про найголовніший продукт на столі – хліб. і сьогодні говоритимемо про нього:
ми почали наше спостереження з думки, що відкриття закладу відкриває щось в нас самих. коли в цьому відкрили сузір’я, то зрозуміли — хліб у ньому сповнений сакральності, функціональності і найголовніше смаком. тим рідним і знайомим
для багатьох «життя» і «хліб» — слова-синоніми. ось ви, наприклад знали, що перші хлібні коржі пекли ще у 15 столітті до нашо ери? а те, що через п’ять тисячоліть перші фермери так взагалі почали збирати рослину-попередницю пшениці, висаджуючи її ближче до своїх домівок? з того часу хліб став не просто їжею, а культурою, ритуалом і проявом турботи
*жнива вівса. християнські кооперативи. фотографія зроблена солдатом австро-угорської армії влітку 1915 р. на галичині.
через нього ми розповідаємо історію про спільність. дамо вам трохи цифр, але не тих, що виключно про кількість, радше окреслимо це статистикою довіри:
у проєктах varfamily, а саме в brooks за останні чотири роки та з моменту відкриття сузір’я гості замовили 24 997 порцій хліба — цілими буханками і шматками
який смак шукають українці?
у сучасній Україні хліб знову повертає свій сенс. для старших поколінь — це символ безпеки, для молодших — шлях до усвідомленості та ремісничих традицій
сьогодні молоді українці шукають справжній смак: заквасне тісто, довге бродіння, живу текстуру. після десятиліть стандартного батону, хліб знову став проявом любові
хліб – це відчуття, що про тебе подбали
у благодійному фонді родичі, який ми створили для допомоги самотнім літнім людям з дніпропетровської області, ми не раз бачили, як саме буханець хліба викликає сльози радості — бо це не просто продукт, а відчуття, що про тебе подбали
хліб під час війни
на території дніпропетровщини хліб був основою життя — і для селян, і для козаків. казали: «без хліба — як без зброї». а якщо пірнути в історію, то сам наполеон визнавав:
«перемогти росіян — дитяча гра, якщо я матиму хліб».
під час війни хліб знову став знаком об’єднання. пекарі волонтерять, печуть для військових, діляться з сусідами. у наших пекарнях паляницю розбирають ще до обіду — вже три роки поспіль
взяли коментар у нашої доброї знайомої, британської журналістки — фелісіті спектор:
«під час війни, очевидно, багато людей не мають грошей і ресурсів, щоб пекти власний хліб. тому благодійні ініціативи на кшталт Bake for Ukraine та інші невеликі пекарні, які ми підтримуємо, насправді приходять на допомогу людям у деокупованих селах, де немає жодних ресурсів. вони привозять хліб — але не будь-який, не найдешевший і найлегший буханець, який швидко псується, а справжній, добрий хліб», — каже вона
там, де хліб — там турбота
там, де турбота — там життя
а життя — це і є наша справа
відкусити горбушку по дорозі додому, розламати буханець для родинного столу, зустріти ранок із маслом і фільтром — це все ритуали, через які ми відчуваємо життя. і продовжуємо творити його щодня!
