так, це б могла бути наукова стаття про те, як запалюються зірки, що треба для народження нової планети або як жити на цій — але ні, інший сайт, інші історії. пишемо про те, на чому добре розуміємось — про всесвіт гостинності Varfamily.
загалом, її можна порівняти з філософією. перша, як і друга, мають свої сенси, які з першого разу і без помилок не віднайти. проте, якщо філософію вивчають та намагаються зрозуміти, гостинність — відчувають. з самої серединки себе. і, звісно, радо нею діляться. як сонце, що дарує промені тепла іншим планетам [вибачте, авторка тексту вочевидь подивилась занадто багато програм про космос] заради добробуту на них всього живого.
тепер більш ґрунтовно. три деталі, що формують класний досвід замість чергового етапу споживання їжі в дні:
поспілкувавшись з Іоанном [старшим офіціантом Моше] з’ясували, що перше з чим стикається гість — наша енергетика. вона має бути привітливою, але невимушеною. легкою та обов’язково з усмішкою. перші секунди найважливіші, пам’ятайте це. в них закладається фундамент подальшої комунікації.
треба відчути настрій з яким до нас прийшли: чи хоче гість багато спілкуватись або бажає зрозуміти де найтихіше місце залу, сісти туди й побути наодинці з собою. можливо й така історія, що людина вперше чує про нас. “хто вони такі, що тут подають, чи буде мені смачно?” — саме з такими думками він чи вона роблять перші кроки в заклад, а потім питають: “що можна з’їсти?”. ми не зволікаємо та починаємо розповідь про концепт, варіанти страв та головне — чому з нами буде добре. робимо це коротко, доречно, з повагою. “тут всі свої” — звучить в кінці й це ключове.
друге — стати другом гостя. і ні, це не чергове правило з книжки про успішний успіх. це важлива деталь. коли говоримо про уважність до деталей — маємо на увазі саме уважність. кожна емоція гостя сигналізує про його відчуття. наприклад, занадто гучна чи навпроти тиха музика, потреба поставити питання офіціанту тощо.
last but not least — смак страви, що з’їв. як каже Каріна [керуюча Моше]: “зустрічають по одежі, а проводжають по їжі”. кухарі готують від щирого серця “як для себе”, це теж про гостинність.
ну і наостанок, ділимось постійним правилом команди — робити складне простим. а ще, бути фанатами своєї справи. першочергове для нас — це бажання зрозуміти й розділити потребу гостя, якими б вони не були: усмішка бариста та лагідне «доброго ранку» українською, крем для руць у вбиральні, теплий плед чи рекомендація вина під вечерю. люди — наш найцінніший скарб, і всесвіт varfamily базується саме на цьому. ми хочемо чути, розуміти, піклуватись, давати відчуття «вдома», роботи усе аби знову й знову бачити своїх у себе.
тож який висновок? знаємо точно, що бути «сонечком», що віддає — круто! це дає можливість насолоджуватись процесом. на звʼязочку, любі🧡🫂